доречно
Смотреть что такое "доречно" в других словарях:
доречно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
годитися — I джу/ся, ди/шся, недок. Бути на що небудь, для чого небудь придатним; задовольняти певні вимоги. || безос. Уживається у знач. доречно, доцільно, слід, варто. || Такий звичай, так прийнято. •• Для годи/ться для порядку, заради пристойності; про… … Український тлумачний словник
зручно — присл. 1) Так, що задовольняє у певному аспекті. 2) у знач. присудк. сл. Вигідно, сприятливо. 3) у знач. присудк. сл. Цілком доречно, пристойно. 4) розм. Вправно, спритно … Український тлумачний словник
пуття — я/, с. 1) розм. Добрі наслідки чого небудь; щасливі, сприятливі обставини для кого , чого небудь; користь від когось, чогось. Наставляти на пуття. •• Без пуття/ у знач. присл. даремно, марно; не так, як слід. До пуття/ у знач. присл. як слід;… … Український тлумачний словник
варто — прис. сл. (про доцільність, доречність якоїсь дії тощо), варт, доречно, доцільно, личить, годиться, не вадить, не завадить, гоже, не зайво[е], не зайвина, не шкодить Пор. бажано, треба … Словник синонімів української мови
достоить — достойно, гідно, варто, можна, доречно, слід … Зведений словник застарілих та маловживаних слів